Майбутнім школярам
«Проєкт «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТКУ ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ КРИЗИ В УКРАЇНІ», реалізує Всеукраїнська громадська організація «Асоціація працівників дошкільної освіти» у рамках СПІЛЬНО – програми Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ) для підтримки сімей з дітьми, які постраждали від війни. Програма СПІЛЬНО об’єднує зусилля ЮНІСЕФ з урядом, місцевими органами влади, громадським сектором, бізнес-партнерами заради кожної дитини в Україні». Продовження
-
Спілкування через Інтернет: чого від нього чекати і як з ним поводитися дитині
Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, в соцмережах та іншим подібним сайтам.
Спілкування у чаті, в соцмережах та на деяких інших сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для дитини.
-
Навчіть дитину
СПІЛКУЮЧИСЬ В ІНТЕРНЕТІ ВОНА, ЗАРАДИ СВОЄЇ БЕЗПЕКИ, НЕ ПОВИННА НІКОЛИ:
- своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;
- розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;
- повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Пароль як ключ від квартири, тому нікому його не слідвіддавати!;
- казати, що дитина вдома знаходиться вдома одна;
- казати, що дитина сама знаходиться перед комп’ютером.
- обговорювати теми, які дитині неприємні або яких вона соромиться;
- показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що їй не подобається.
- відповідати на питання, які стосуються особистого життя або тіла дитини. Нехай дитина пам’ятає: її тіло належить тільки їй і ніхто не має права розмовляти про нього з дитиною!;
- розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;
- відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;
попередження дитячого травматизму памятка-презентація
Методичні рекомендації
щодо дій безпечної поведінки дітей під час літніх канікул
Війна і діти: як уберегтись від небезпеки мін та боєприпасів? Харчового отруєння? Сьогодні ці значення для батьків набувають неабиякі значення. Безумовно неостаннє значення набуває психологічна підтримка дитини.
Дитячий фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розробив поради щодо піклування про дитину під час війни. У цій брошурі ви знайдете вичерпну інформацію про харчування, гігієну, безпеку та психологічну підтримку дитини (додається).
Війна — стрес не тільки для дорослих, які все розуміють, а й для дітей. Відчуття небезпеки, тривога, порушення звичного стану речей, постійні зміни та переміщення — все це може злякати дитину, збити її з пантелику і викликати дискомфорт. Головне, що слід пам’ятати, — якщо батьки поруч і всі здорові, то ви зможете забезпечити психологічний комфорт дитини.
Варто знати, що розвиток уміння користуватися пам’яттю залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Необхідно створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти й зберегти в пам’яті знання. Адже від неповного використання уяви вміння пригадувати погіршується.
Розвиток пам’яті насамперед залежить від зацікавленості дитини, тому варто це враховувати при підготовці та проведенні занять. Яскраві образи, цікаві нестандартні порівняння, зрозумілі дитині запам’ятовуються набагато ефективніше, ніж багаторазове повторення незрозумілих понять.
Слабка пам’ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага, від відсутності інтересу до матеріалу, а тому спостережливість розпорошена, спрямована одночасно на кілька предметів. Вдосконалення пам’яті вимагає постійних тренувань. Продовження
З яким “багажем” повинен підійти дитина до школи? Що йому дійсно потрібно знати і вміти, щоб бути успішним і не зазнавати труднощів у навчанні? Практично на всіх мовах світу вік від 3 до 7 років називається дошкільною. Це вік формування навичок, необхідних для систематичного навчання.
Школа – важливий етап в житті кожної дитини, шкільна успішність проектується на подальше життя, тому батькам хочеться, щоб дитина підійшла до школи максимально підготовленим. Що потрібно знати майбутньому першокласнику, і як повинен він себе вести ?
Чому і як ми вчимо малюків? Продовження
Не віддавайте дитину в школу раніше шести років.
- Познайомте дитину заздалегідь зі школою, учителькою та майбутніми однокласниками.
- Розповідайте малюкові про школу, про свій дитячий шкільний досвід.
- Не сваріть дитину за промахи та невдачі в школі, інакше незабаром вона не захоче туди йти.
- Частіше спілкуйтеся із учителькою Вашого малюка.
- Щодня цікавтесь, що нового довідалася дитина в школі.
Наш заклад пропонує батькам практичні завдання, що допоможуть у цікавій ігровій формі підготувати дитину до школи.
Виконання таких завдань сприятиме формуванню у дітей позитивного ставлення до занять письмом, читанням, математикою, вихованню впевненості у собі та своїх освітніх можливостях, що є важливою запорукою подальшого всебічного розвитку дитини та адаптації майбутнього першокласника до нових умов.
Приклади практичних завдань для дошкільнят: Продовження
Батьків дошкільнят хвилює одне і те ж питання, що повинен знати і вміти дитина перед тим , як відправиться в школу. А система освіти давно не стоїть на місці, і вимоги до першокласника вже не ті, як у часи мами і тата.
Завдання батьків
Основне, що повинні зробити батьки – це навчити малюка думати, шукати різні шляхи і варіанти вирішення питань, бути комунікабельним, чуйним і уважним, мати гарну уяву і пам’ять, бути відповідальним і самодісциплінованим. Продовження